Поліхлорвініл мало придатний для лаків. Значно більше застосування має продукт хлорування поліхлорвініл – перхлорвініл, що володіє меншою в’язкістю, кращими розчинністю та адгезією, ніж поліхлорвініл.
Ефіри целюлози як плівкоутворюючі нині займають одне з перших місць у обробній техніці.
Целюлоза (СвН10О5) є головною складовою рослинних клітин. У найчистішому вигляді міститься у волокнах бавовни, які на 85-90% складаються з целюлози.
Вміст целюлози в деревині сягає 50%. При обробці очищеної від домішок целюлози сумішшю азотної та сірчаної кислот одержують складний ефір азотної кислоти – нітроцелюлозу. Залежно від вмісту азоту в нітроцелюлозі розрізняють піроксилини-ефіри з вмістом азоту 12-13% і колоксилини-ефіри з вмістом азоту від І до 12%. Піроксилін застосовується для вибухових речовин.
Колоксілін служить для виробництва лаків, нітролаків, целюлоїду, кіноплівки та ін. Як плівкоутворююче колоксілін займає в даний час одне з найголовніших місць у лакофарбовому виробництві.
Колоксілін розчиняється в ацетоні та ефірах оцтової кислоти. Він малостійкий до світла і тому в лаках використовується в комбінації зі смолами, що збільшують світлостійкість і блиск лакових плівок.
Нітроцелюлоза легко спалахує, і лаки на основі колоксиліну дуже вогненебезпечні.
Розчинна в оцтових ефірах та ацетоні.
Плівки з ацетилцелюлози за якістю не поступаються плівкам з нітроцелюлози і перевершують останні теплостійкості: вони витримують температуру до 200° і практично не горючі. Проте застосування ацотилцелюлози значно вже в порівнянні з нітро-целюлозою, що пояснюється її значно вищою вартістю та найгіршою розчинністю.
Завдяки негорючості плівок ацетилцелюлоза знаходить застосування у кінопромисловості та інших областях.